1 Вимова - LearnNoW
Oppslag i bokmålsordboka - skript
1 Pronunciation
1 Вимова
Норвезький алфавіт
Норвезький алфавіт складається з 29 літер, 9 голосних і 20 приголосних:
|
A
|
B
|
C
|
D
|
|
E
|
F
|
G
|
H
|
|
I
|
J
|
K
|
L
|
|
M
|
N
|
O
|
P
|
|
Q
|
R
|
S
|
T
|
|
U
|
V
|
W
|
X
|
|
Y
|
Z
|
||
|
Æ
|
Ø
|
Å
|
|
Нижче ви бачите великі і малі літери, а також вимову норвезьких назв цих літер. Вимову подано відповідно до Міжнародного фонетичного алфавіту (МФА). Двокрапка після голосного позначає довгий звук, а її відсутність – короткий. Наприклад довгий голосний /e:/ використовують як назву літери e, а короткий голосний /e/ в /ef/ — у назві літери f.
Знак у дужках < > слід трактувати як літеру, а знак між косих рисок / / позначає звук мовлення.
| A | B | C | D | E | F | G | H | I | J |
| a | b | c | d | e | f | g | h | i | j |
| /ɑː/ | /beː/ | /seː/ | /deː/ | /eː/ | /ef/ | /geː/ | /hoː/ | /iː/ | /jeː/ |
| K | L | M | N | O | P | Q | R | S | T |
| k | l | m | n | o | p | q | r | s | t |
| /koː/ | /el/ | /em/ | /en/ | /uː/ | /peː/ | /kʉː/ | /ær/ | /es/ | /teː/ |
| U | V | W | X | Y | Z | Æ | Ø | Å | |
| u | v | w | x | y | z | æ | ø | å | |
| /ʉː/ | /veː/ | /2dobeltˌveː/ | /eks/ | /yː/ | /set/ | /æː/ | /øː/ | /oː/ | |
Три останні літери, голосні < æ >, < ø >, < å > рідко трапляються у мовах на базі латинського алфавіту. Якщо на іноземній клавіатурі немає цих літер, їх можна замінити комбінаціями двох голосних:
| < æ > | - | < ae > | sær | → | saer | дивний |
| < ø > | - | < oe > | sør | → | soer | південь |
| < å > | - | < aa > | sår | → | saar | рана, біль |
Решта латинських літер < c, q, w, x, z > загалом уживаються лише в запозичених словах (camping, quiz, watt, xylofon, pizza).
Порівняння норвезького й українського алфавітів
Нижче представлено короткий огляд спільних і відмінних рис норвезького й українського алфавітів.
Оскільки цей список базується на алфавіті, він не охоплює всіх звуків норвезької мови. Деякі приголосні звуки в ній передаються сполуками літер, детальніше про це – див. Розділ 5. Літери алфавіту також не відображають різниці між довгими і короткими голосними звуками.
| Норвезька літера |
Український відповідник |
| a | Як українська < a > в «авто» |
| b | Як українська < б > у «бак» |
| c |
Як < с > у «посол» перед < i, e, y > Як < к > у «корова» перед < a, o, u > |
| d | Як українська < д > у «дорога» |
| e | Як українська < e > в «его» |
| f | Як українська < ф > у «ферма» |
| g | Як українська < ґ > у «ґедзь» |
| h | Близька до української < х > у «хата» |
| i | Як українська < i > в «ні» |
| j | Як українська < й > у «йод» |
| k | Як українська < к > у «коло», але з придихом |
| l | Як українська < л > у «лава» |
| m | Як українська < м > у «метро» |
| n | Як українська < н > у «небо» |
| o | Як українська < у > в «руна» |
| p | Як українська < п > у «поле», але з придихом |
| q | Як < кв > у «квант» |
| r | Близька до української < р > у «ребро», але без дрижання (вібрації) |
| s | Як українська < с > у «сон» |
| t | Як українська < т > у «так», але з придихом |
| u | Немає відповідника. Щось середнє між українськими < и > й < i >, але вимовляється з округленими губами |
| v | Як українська < в > у «вода» |
| w | Як українська < в > у «вода» |
| x | Як < кс > у «кекс» |
| y | Близька до < ю > в «люк», або як німецька < ü >: положення язика як для < i >, а губи складені як для < у > |
| z | Як українська < с > у «сон» |
| æ | Немає відповідника. Щось середнє між українськими < a > і < e > |
| ø | Немає відповідника. Щось середнє між українськими < o > і < e >, або як німецька < ö > |
| å | Як українська < o > у «сон» |