Oppslag i bokmålsordboka - skript

1 Pronunciation

1 Вимова

Норвезький алфавіт

Норвезький алфавіт складається з 29 літер, 9 голосних і 20 приголосних:

  A    
  B    
  C    
  D
  E
  F
  G
  H
  I
  J
  K
  L
  M
  N
  O
  P
  Q
  R
  S
  T
  U
  V
  W
  X
  Y
  Z
  Æ
  Ø
  Å


Нижче ви бачите великі і малі літери, а також вимову норвезьких назв цих літер. Вимову подано відповідно до Міжнародного фонетичного алфавіту (МФА). Двокрапка після голосного позначає довгий звук, а її відсутність – короткий. Наприклад довгий голосний /e:/ використовують як назву літери e, а короткий голосний /e/ в /ef/ — у назві літери f.

Знак у дужках < > слід трактувати як літеру, а знак між косих рисок / / позначає звук мовлення.

A B C D E F G H I J
a b c d e f g h i j
/ɑː/ /beː/ /seː/ /deː/ /eː/ /ef/ /geː/ /hoː/ /iː/ /jeː/
K L M N O P Q R S T
k l m n o p q r s t
/koː/ /el/ /em/ /en/ /uː/ /peː/ /kʉː/ /ær/ /es/ /teː/
U V W X Y Z Æ Ø Å
u v w x y z æ ø å
/ʉː/ /veː/ /2dobeltˌveː/ /eks/ /yː/ /set/ /æː/ /øː/ /oː/


Три останні літери, голосні < æ >, < ø >, < å > рідко трапляються у мовах на базі латинського алфавіту. Якщо на іноземній клавіатурі немає цих літер, їх можна замінити комбінаціями двох голосних:

< æ > - < ae > sær  → saer дивний
< ø > - < oe > sør  → soer південь
< å > - < aa > sår  → saar рана, біль


Решта латинських літер < c, q, w, x, z > загалом уживаються лише в запозичених словах (camping, quiz, watt, xylofon, pizza).

Порівняння норвезького й українського алфавітів

Нижче представлено короткий огляд спільних і відмінних рис норвезького й українського алфавітів.

Оскільки цей список базується на алфавіті, він не охоплює всіх звуків норвезької мови. Деякі приголосні звуки в ній передаються сполуками літер, детальніше про це – див. Розділ 5. Літери алфавіту також не відображають різниці між довгими і короткими голосними звуками.

Норвезька 
літера		 Український відповідник
a Як українська < a > в «авто»
b Як українська < б > у «бак»
c Як < с > у «посол» перед < i, e, y >
Як < к > у «корова» перед < a, o, u >
d Як українська < д > у «дорога»
e Як українська < e > в «его»
f Як українська < ф > у «ферма»
g Як українська < ґ > у «ґедзь»
h Близька до української < х > у «хата»
i Як українська < i > в «ні»
j Як українська < й > у «йод»
k Як українська < к > у «коло», але з придихом
l Як українська < л > у «лава»
m Як українська < м > у «метро»
n Як українська < н > у «небо»
o Як українська < у > в «руна»
p Як українська < п > у «поле», але з придихом
q Як < кв > у «квант»
r Близька до української < р > у «ребро», але без дрижання (вібрації)
s Як українська < с > у «сон»
t Як українська < т > у «так», але з придихом
u Немає відповідника. Щось середнє між українськими < и > й < i >, але вимовляється з округленими губами
v Як українська < в > у «вода»
w Як українська < в > у «вода»
x Як < кс > у «кекс»
y Близька до < ю > в «люк», або як німецька < ü >: положення язика як для < i >, а губи складені як для < у >
z Як українська < с > у «сон»
æ Немає відповідника. Щось середнє між українськими < a > і < e >
ø Немає відповідника. Щось середнє між українськими < o > і < e >, або як німецька < ö >
å Як українська < o > у «сон»