2 Pronunciation

2 Вимова

Голосні в норвезькій

Норвезький алфавіт містить дев'ять голосних:

A, E, I, O, U, Y, Æ, Ø, Å

Голосні літери можуть позначати короткі або довгі звуки. Усі дев’ять голосних можуть бути як довгими, так і короткими. У прикладах нижче двокрапка < ː > позначає довгий голосний. Відсутність двокрапки після голосного позначає короткий голосний.

Перед двома або більше приголосними голосна зазвичай коротка:
< takk > /'tɑk/ дякую
< legge > /'lege/ класти
В інших випадках голосна зазвичай довга:
< ta > /'tɑː/ брати
< tak > /'tɑːk/ дах
< lege > /'leːge/ лікар


Окрім різниці між короткими та довгими голосними, деякі голосні літери в норвезькій можуть також позначати інші голосні звуки:

1) У багатьох словах коротка < o > вимовляється як < å >:
< komme > /'kome/ приходити
< jobbe > /'jobe/ працювати
2) Коротка < u > може вимовлятися як < o >:
< nummer > /'numer/ номер
3) У багатьох словах із < e > + r, і коротка, і довга < e > вимовляються як < æ >:
< terminal > /tærmi'nɑːl/ термінал
< er > /'æːr/ є
< her > /'hæːr/ тут
4) В одному важливому слові < e > вимовляється як < i >:
< de > /'diː/ вони

Порівняння норвезьких та українських голосних

Норвезька 
літера		 Український відповідник
a Як українська < a > в «авто»
e Як українська < e > в «его»
i Як українська < i > в «ні»
o Як українська < у > в «руна»
u Немає відповідника. Щось середнє між українськими < и > й < i >, але вимовляється з округленими губами
y Близька до < ю > в «люк», або як німецька < ü >: положення язика як для < i >, а губи складені як для < у >
æ Немає відповідника. Щось середнє між українськими < a > і < e >
ø Немає відповідника. Щось середнє між українськими < o > і < e >, або як німецька < ö >
å Як українська < o > у «сон»